Home » Соціальний захист

Соціальний захист


Чинне законодавство України гарантує соціальний захист громадян, які втратили роботу. Основними нормативно-правовими актами, що гарантують громадянам соціальний захист у сфері зайнятості є Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, закони України «Про зайнятість населення», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття являє собою систему прав, обов’язків і гарантій, що передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд).

Видами забезпечення є:

  • допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;
  • допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Видами соціальних послуг є:

  • професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях;
  • профорієнтація;
  • пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом організації громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
  • надання роботодавцям, які працевлаштовують громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуваннюкомпенсації (роботодавцю, який працевлаштовує на нове робоче місце громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню(крім тих, які визначені пунктом 7 частини першої статті 14), та яким надано статус безробітного, за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, строком не менше ніж на два роки щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений);
  • надання роботодавцям – суб’єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних, компенсації(суб’єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних строком не менше ніж на два роки за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на нові робочі місця в пріоритетних видах економічної діяльності, щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений);
  • надання ваучера для підтримання конкурентоспроможності деяких категорій громадян шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності(право на одноразове отримання ваучера мають:

1) особи віком старше 45 років, страховий стаж яких становить не менше 15 років, до досягнення пенсійного віку;

2) особи, звільнені з військової служби (крім військовослужбовців строкової служби), служби в органах внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції або Державної кримінально-виконавчої служби України у зв’язку із скороченням чисельності, штату або за станом здоров’я до досягнення ними пенсійного віку, за наявності вислуги не менше 10 років, які не набули права на пенсію;

3) особи, звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, з числа інвалідів до отримання права на пенсію;

4) внутрішньо переміщені особи працездатного віку за відсутності підходящої роботи);

  • здійснення заходів сприяння зайнятості внутрішньо переміщених осіб (До таких заходів належать:1) компенсація зареєстрованому безробітному з числа внутрішньо переміщених осіб фактичних транспортних витрат на переїзд до іншої адміністративно-територіальної одиниці місця працевлаштування, а також витрат для проходження за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до законодавства, якщо це необхідно для працевлаштування;2) компенсація витрат роботодавця на оплату праці (але не вище середнього рівня заробітної плати, що склався у відповідному регіоні за минулий місяць) за працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб на умовах строкових трудових договорів тривалістю не більше шести календарних місяців, за умови збереження гарантій зайнятості такої особи протягом періоду, що перевищує тривалість виплати у два рази; 3) компенсація витрат роботодавця, який працевлаштовує зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб строком не менше ніж на дванадцять календарних місяців, на перепідготовку та підвищення кваліфікації таких осіб. Сума компенсації встановлюється в межах вартості навчання з перепідготовки та підвищення кваліфікації, але не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на дату здійснення роботодавцем такої оплати);
  • інформаційні та консультаційні послуги, пов’язані з працевлаштуванням. У разі необхідності для проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації особа: направляється до закладів охорони здоров’я для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до законодавства;
  • забезпечується місцем проживання на період проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації та їй компенсуються витрати на проїзд до місця проходження навчання та у зворотному напрямку в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, за погодженням з правлінням Фонду.

Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи – підприємці. Особам, які підлягають страхуванню на випадок безробіття, видається свідоцтво (встановленого КМУ зразка) про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів соціального страхування.

Фонд створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із законодавством України і статутом Фонду. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Діяльність Фонду регулюється Основами законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, законами України «Про зайнятість населення», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», іншими законами у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування та статутом Фонду, який затверджується правлінням Фонду. Управління Фондом здійснюється правлінням Фонду. До складу правління Фонду входять по 5 представників від держави, застрахованих осіб та роботодавців, які виконують свої обов’язки на громадських засадах.

Кошти Фонду використовуються на:

  • виплату забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення заходів, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних із достроковим виходом на пенсію осіб, визначених законодавством України;
  • фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, матеріальне та соціально-побутове забезпечення його працівників;
  • організацію роботи правління Фонду, розвиток та функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, формування резерву коштів Фонду.

Видатки бюджету Фонду щодо забезпечення виплати допомоги по безробіттю є захищеними. Фінансування цих видатків проводиться у першочерговому порядку.

Застрахованим особам розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу:

  • до 2 років – 50 відсотків;
  • від 2 до 6 років – 55 відсотків;
  • від 6 до 10 років – 60 відсотків;
  • понад 10 років – 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

  • перші 90 календарних днів – 100 відсотків;
  • протягом наступних 90 календарних днів – 80 відсотків;
  • у подальшому – 70 відсотків.

Допомога по безробіттю особам, зазначеним у частині другій статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», виплачується у мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду.

Допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, призначається відповідно до законодавства, і її виплата починається з 91-го календарного дня. У середньомісячну заробітну плату (дохід) для обчислення допомоги по безробіттю включаються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески, які підтверджуються даними Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України. Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом.

 

За сприяння державної служби зайнятості безробітні громадяни можуть:

якщо не мають професії:

– пройти професійну підготовку за робітничими професіями, потрібними на ринку праці, – як за груповою, так і за індивідуальною формою навчання, в тому числі з використанням сучасних інноваційних технологій;

якщо професія (спеціальність) уже не є актуальною на ринку праці:

– пройти професійну перепідготовку за робітничими професіями як за груповою, так і за індивідуальною формою навчання, в тому числі з використаннями сучасних інноваційних технологій;

– здійснити підвищення кваліфікації як робітник чи спеціаліст, зокрема, пройти стажування безпосередньо на виробництві;

– підвищити свій кваліфікаційний розряд;

– пройти курс цільового призначення з метою набуття нової компетенції.

якщо виявили бажання відкрити власну справу:

– отримати знання з організації підприємницької діяльності.

 

Під час навчання безробітні громадяни отримують:

– допомогу по безробіттю, відповідно до законодавства України;

– компенсацію фактичних витрат на проїзд до місця навчання і назад та оплату проживання в гуртожитку, коли професійне навчання організоване не за місцем їх постійного проживання.

 

Професійне навчання здійснюється на договірній основі за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Після завершення навчання державна служба зайнятості надасть допомогу в працевлаштуванні.